розхвильований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зворохоблений — зворухо/блений, а, е, діал. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зворохобити, зворухобити. 2) у знач. прикм. Розхвильований … Український тлумачний словник
розгойданий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розгойдати. 2) у знач. прикм.Який розгойдався, набув коливального руху. 3) у знач. прикм. Який розхитався від ритмічних поштовхів. 4) у знач. прикм., перен., розм. Який вийшов із стану спокою, апатії,… … Український тлумачний словник
збуджений — прикм. (який перебуває у стані нервового піднесення, напруження), схвильований, розхвильований, розпалений, розгарячений, наелектризований, сп янілий (від чого), п яний (від чого), хмільний (від чого); розбурханий, розбурканий, порушений (перев.… … Словник синонімів української мови
рознервуваний — на, не, Рс. Нервний, розхвильований, збуджений … Словник лемківскої говірки